В Україні є дельфінарії. У них тримають дельфінів-афалін, білух, моржів і вухатих тюленів - морських котиків і морських левів. Дресированих звірів використовують в шоу з трюками, іноді вельми жорстокими. Після шоу глядачам дозволяють фотографуватися і купатися в басейні з дельфінами. Іноді дельфінів використовують в сеансах психотерапії (так званої дельфінотерапії) в якості заспокійливих іграшок. Басейни, в яких тримають дельфінів і тюленів, найчастіше занадто малі для великих тварин, та є труднощі з їх очищенням і знезараженням.
Крім цього, арктичним звірям потрібна охолоджена вода, та їх не можна просто так посадити в один басейн з афалінами. Крім усього іншого, більшість дельфінів в наших дельфінаріях - це чорноморські афаліни, занесені в Червону книгу, яких не можна ані відловлювати в природі, ані продавати за кордон - це порушення міжнародних зобов'язань України. Однак в дельфінаріях з'являються нові тварини. Власники кажуть, що їх привозять з Тихого океану (такі покупки дійсно офіційно відбувалися в 2015 році) або вони народжуються в неволі. Народження в неволі дійсно відбуваються - в 2018 році самка народила прямо на шоу: але скільки дитинчат виживають - невідомо. Міністерство екології ще в 2011 році зобов'язало дельфінарії створити реєстр і відкрити дані про тварин, але дельфінарії відмовляються, посилаючись на комерційну таємницю.
У небайдужих співвітчизників виникає природне почуття - тварин потрібно звільнити і випустити в природу. Але виявляється, що по-перше, в Чорне море не можна випустити ані моржів, ані навіть тихоокеанських афалін - вони відносяться до іншого підвиду і створюють загрозу втрати генетичної індивідуальності наших афалін, не кажучи про інфекції. По-друге, немає загальної згоди вчених в тому, що випуск чорноморських афалін пройде легко - тут потрібен індивідуальний підхід до кожного звіра. Тому з'являється ідея - створити «реабілітаційний центр» на кшталт тих, які створені для циркових ведмедів, де звірі, відібрані у дельфінаріїв, могли б доживати свій вік. Але у реабілітаційного центру для дельфінів є відмінність - він повинен бути на морі, десь біля берега. І тут починаються складнощі. По-перше, афаліні для нормального життя потрібні глибини хоча б 4 метри, щоб дельфін міг розгорнутися в повний зріст. Лимани північно-західної частини Чорного моря для цього не підходять. Всі відповідні місця зайняті або охоронюваними територіями, де живуть «свої» дельфіни в природі, або великими портами. Більше того, афалінам взимку потрібна температура води хоча б +7 градусів: єдиний район України, де взимку так тепло у берега і досить глибоко, - це південний берег Криму. У затоках в північно-західній частині Чорного моря взимку лід. Ну а моржі, навпаки, не зможуть довго вижити в теплій чорноморській воді влітку. Отже, із дельфінами реабілітаційний центр у відкритій акваторії може бути тільки літнім: на зиму доведеться будувати басейн. А для моржів - навпаки, басейн потрібен влітку.
І тут виникає інша складність. Питання - чим в такому разі реабілітаційний центр буде відрізнятися від дельфінарію? Хто дасть гроші на довічне утримання конфіскованих тварин - держава, мерія, або доведеться шукати приватного інвестора? Ким буде цей інвестор, та чим доведеться розплачуватися майбутньому центру? Хто дасть гарантію, що в нових умовах збережеться гуманне ставлення до тварин? Як порахувати та відрізнити мешканців центру та з'ясувати, хто є хто? Логічно припустити, що «реабілітацією» займуться власники колишніх дельфінаріїв під новою вивіскою. Більше того, побудувати біля моря великий чистий басейн з усіма комунікаціями - важке завдання, і немає впевненості в тому, що це буде зроблено добре. А на кону життя тварин.
Що робити? Перш ніж робити радикальні кроки, варто зосередитися на реальних завданнях:
- тимчасово зупинити імпорт живих морських ссавців (тим більше що успіхами в розведенні в неволі наші дельфінарії не можуть похвалитися),
- заборонити шоу-програми з трюками та контакт з відвідувачами, в тому числі, «дельфінотерапію», подібно до того, як пропонується заборонити використання диких тварин у цирках,
- виконати нарешті наказ Мінприроди (якщо потрібно - через суд) та створити єдиний відкритий реєстр дельфінів в неволі, в який будуть занесені фотографії спинних плавців (аналог «відбитків пальців» для дельфінів) і генетичні дані, а заодно розробити єдину форму генетичного паспорта, як вимагають наши міжнародні зобов'язання,
- в особливих випадках можна проводити реабілітацію та випуск чорноморських афалін протягом літа - такий досвід є у турецьких науковців, яким на допомогу прийшла американська громадська організація і привезла портативний тимчасовий вольєр,
- та головне - це громадянська відповідальність. Ніякі закони і накази не зможуть замінити просвіти. Жорстокість щодо тварин припиниться, якщо вбити попит на неї. Платити гроші, щоб подивитися на страждання красивого сильного звіра - соромно і неприйнятно, це має знати кожен.
0 коммент.:
Отправка комментария